Четвер, 19.10.2017, 10:15
Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Категорії розділу
Сесія ради [103]
Координаційна рада [95]
Постійні комісії [163]
Культура [358]
Спорт [79]
Виїзний прийом [124]
1
Освіта [305]
1
З апаратної [46]
Охорона здоров"я [6]

»





» Наше опитування
Оцінка сайту
Всього відповідей: 216

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Публікації » Виїзний прийом

Інформує РЛП "Нижньоворсклянський"

Вони повинні жити або життя за красу…

Із приходом весни щороку загострюється проблема знищення рідкісних рослин, які першими з’являються у барвистому трав’яному килимі.

Кожному хотілося б завітати до весняного лісу і принести із собою живий сувенір – пучечок весняних квітів… Якщо не самим назбирати, то купити у переході чи просто на вулиці у торгівців за копійки.

Несучи цей букет, чи замислюємося ми, скільки рослин позбавлено життя, а у кімнаті зірвані вони за день-два зів’януть. У природі  б це тривало півтора-два місяці… Гірка доля весняних красиво квітучих рослин У народі рослини, які розпускаються і квітують рано навесні тільки-но зійшов останній сніг, називають підсніжниками. Однак таку родову назву мають лише три види флори України – підсніжники складчастий, Ельвеза та білосніжний.

Особливо страждає від масового зривання на букети підсніжник складчастий, який в Україні  зростає тільки в Кримських горах, і занесений не тільки до Червоної книги України, а й до Європейського Червоного списку як рослина з дуже вузьким поширенням. Такі види ще називають ендеміками. Страждає цей підсніжник, як до речі й інші ранньовесняні рослини, від масового зривання на букети і викопування підземних органів. Ендемік не зустрічається більше ніде у світі – його можна бачити у природі на декількох галявинах в околицях Білогорська. Поки що … 

Від горе-торгівців цими рідкісними рослинами доволі часто доводиться чути, що їх дуже багато в Криму, «ступити ніде». Але ж це невеличкі діляночки, і тільки в Криму. Якщо ці неповторні провісники весни будуть так винищувати, то дуже скоро охороняти буде нічого – вони просто зникнуть.

Його родич – підсніжник білосніжний – теж рідкісний, однак поширений ширше. Його навіть у недалекому минулому можна було знайти навіть в північно-західних районах Полтавській області. І ним теж торгують, завозячи з Карпат та Полісся.

Це ж саме стосується ще однієї рослини, яку називають «синіми очима весни». Йдеться про символ весняного широколистяного лісу – проліску сибірську, яка охороняється в Полтавській області. Вона має велику синю квітку, яка під час квітування рослини схиляється на квітконіжці. Звідси ще одна назва рослини – проліска поникла. Не менше підсніжника вона страждає навесні і у нас. Масовий збір рослин на одних і тих же ділянках призводить до виродження їх популяцій, що вже сталося на багатьох ділянках Полтавщини, особливо в місцях масового відвідування.

Це пов’язане із особливостями життєвого циклу рослин, які мають коротке надземне життя. Зриваючи квіти із зеленими листочками, люди позбавляють рослину можливості накопичити поживні речовини в цибулинах на наступний рік життя. Тому часто ми дивуємося: де ж поділись проліски, які були тут звичайними? Доводиться чути питання: «Чому не можна зривати проліски, коли їх так багато у лісі?». Та тому, що проліска сибірська так масово зустрічається тільки у Лісостепу, в межах якого розташована Полтавська область. Приміром, вже у західних та північних сусідніх із Полтавщиною областях вона зустрічається вкрай рідко. Там інший вид є більш звичайним – проліска дволиста.

Першими навесні знищують підсніжники і проліски. Пізніше страждають від цього сон широколистий, тюльпан дібровний, рябчик малий та інші красивоквітуючі рідкісні рослини, що знаходяться в Україні під охороною, – занесені до Червоної книги України.

Окреме болюче питання – заготівля цих рослин на природно-заповідних територіях. Браконьєри ж, здебільшого, безчинять і там, де рослини найповніше повинні бути охоплені охороною.

Чи можна їх захистити? Шляхи збереження первоцвітів нескладні, але їх утілення залежить від кожного з нас. Слід неухильно й ретельно дотримуватися таких правил: не руйнувати їх місця зростання; не нищити під час квітування, створювати ботанічні заказники, пам’ятки природи в місцях масового зростання; вирощувати в культурі. 

Проблемам збереження рідкісних рослин Полтавської області, в тому числі і весняних, присвячені природоохоронні видання «Збережи, де стоїш, де живеш. По сторінках Червоної книги Полтавщини. Рослинний світ» (1996), «Заповідна краса Полтавщини» (1996), «Еталони природи Полтавщини» (2003), «Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини» (2005), «В гаю заграли проліски» (2001), природоохоронні буклети тощо.

Достатньою є й Законодавча база України щодо збереження рідкісного біорізноманіття. Якби торгівці знали, що штрафи за заподіяну ними шкоду рідкісним рослини (загально поширеним, регіонально рідкісним та занесеним до Червоної книги України) складає від 17 до 136 гривень за одну рослину, а відповідні контролюючі органи суворіше ставились до відшкодування заподіяної шкоди, то браконьєрів значно поменшало б.

І цієї весни у Полтаві, інших містах та районних центрах області проводяться рейди з виявлення правопорушень щодо торгівлі рідкісними рослинами, які організовуються Державної екологічною інспекцією Полтавської державної адміністрації спільно з органами внутрішніх справ, державної лісової охорони та громадськістю, але цих заходів недостатньо. 

Слід замислитися, невже зберегти підсніжники та проліски у лісах може тільки влада? Що примушує нас купувати букетики першоцвітів у людей, які їх  по-варварському заготовляють або спекулюють ними? Відповідь є: якби не було масового попиту на ці рослини, особливо у святкові дні, браконьєрам було б не вигідно зривати  й знищувати їх.

Не підійти, не купити! Не заохотити займатись торгівців цим брудним «бізнесом»! Перебуваючи в природі, не топтати, не зривати ці вразливі рослини. У природі вони можуть довго рости й  виконувати свою екологічну роль, а вдома, зірвані в букетах мертві рослини, швидко зіпсуються й не утворять плодів і насіння, не відтворяться…

Чи велика екологічна проблема – зривання першоцвітів? Можливо, не одна з найбільших, але чи можна уявити весну без них?!...

Кожному слід пам’ятати, що раса буде вічною, якщо її берегти!  І тоді можна сподіватись, що, радіючи приходу весну, ми будемо спостерігаючи синє марево проліскового лісу.

Наталія Смоляр
кандидат біологічних наук,
заступник директора 
регіонального ландшафтного парку 
«Нижньоворсклянський», 05.04.2017

Категорія: Виїзний прийом | Додав: radakob (05.04.2017)
Переглядів: 108 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» Форма входу

» Друзі сайту

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Державна фіскальна служба України

Полтавська обласна рада

Полтавська облдержадміністрація

Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні

Українська асоціація районних та обласних рад

Кобеляцька райдержадміністрація

Кобеляцька районна Асоціація фермерів та землевласників України

Відділ освіти райдержадміністрації

Управління соціального захисту населення

Центральна районна лікарня

Кабінет електронних сервісів

ПАМ"ЯТАЄМО ЗАГИБЛИХ
ГЕРОЇВ-ЗЕМЛЯКІВ


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Copyright MyCorp © 2017