Кобеляцька районна рада - РЛП "Нижньоворсклянський"
Неділя, 26.03.2017, 12:03
Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | РЛП "Нижньоворсклянський" | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

»




» Наше опитування
Оцінка сайту
Всього відповідей: 208

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК "НИЖНЬОВОРСКЛЯНСЬКИЙ"
Адреса центру: Кобеляцький район, с. Лучки.
Запрошуємо фахівців і природолюбів відвідати мальовничий унікальний заповідний куточок полтавського краю – регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський»
Звертатися за адресою: м. Полтава, вул. Остроградського, 2, ПНПУ, кафедра екології та охорони довкілля.
Конт. тел.: (05322) 22891, 0501863024, e-mail: smolar@inbox.ru
Директор парку –  Шуліка Олександр Миколайович.
Заступник директора з наукової діяльності парку – Смоляр Наталія Олексіївна, кандидат біологічних наук
Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» – еталоний природно-заповідний об’єкт у пониззі  р.Ворскла та осередок історико-культурних цінностей мальовничої Полтавщини.
Регіональний ландшафтний парк – еталон  ландшафтної та біологічної різноманітності Лівобережного Лісостепу
Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» (РЛП) є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Загальні відомості
Розташований  у пониззі  р. Ворскла від Лівобережної та Правобережної Сокілки до Дніпродзержинського водосховища (Кобеляцький район Полтавської області), включаючи долину р. Ворскла, її заплаву, тераси, ряд островів в гирловій частині, акваторію частини Дніпродзержинського водосховища.
Площа – 23200,0 га (включаючи площу 1620,0 га ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Лучківський», який в межах РЛП зберігає свій статус).
Організований відповідно до рішення 4 сесії 4 скликання Полтавської обласної ради від 24.12.2002 р.
Знаходиться у користуванні  Вільхуватської, Орлицької, Радянської, Лучківської, Світлогірської сільських рад, Кишеньківського та Новоорлицького лісництв Кременчуцького держлісгоспу, Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів.
Функціональне зонування території
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території РЛП  встановлений  диференційований режим охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно зонування. У межах РЛП визначено кілька зон.
Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найцінніших  природних комплексів. До неї входять території: ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Лучківський», урочищ «Вишняки», «Пелехи», «Крамареве», «Вільхуватський» («Колотили»), «Новоорлицькі кучугури», «Сокільське», де забороняється меліорація, добування корисних копалин, зберігання всіх видів отрутохімікатів, проїзд та стоянка транспоротних засобів за межами існуючих шляхів, випасання худоби та сінокосіння на невизначених ділянках, забудова, проведення масових екскурсій та ін.
Зона регульованої рекреації призначена для проведення короткострокового відпочинку та оздоровлення відвідувачів, огляду особливо  мальовничих і пам’ятних місць. До неї входять долина і гирло р. Ворскла, акваторія Дніпродзержинського водосховища з системою островів у межах Ворсклянської затоки. Межа зони проходить лінією Кишеньківське лісництво – мис в урочищі «Грині» між с. орлик та мисливською базою Кобеляцької райради УТМР, де передбачене облаштування туристичних маршрутів екологічних стежок. Забороняється забудова, промислове рибальство та промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів.
Зона стаціонарної рекреації  призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку. До неї входять  території існуючих баз відпочинку.
Господарська зона призначена для проведення урегульованої господарської діяльності з дотриманням природоохоронного законодавства України.
Загальні показники біорізноманітності
Територія парку згідно фізико-географічного та геоботанічного районувань знаходиться на межі Лісостепу і Степу, а також – Лівобережжя і Правобережжя України.
Ландшафтну цінність території визначає наявність долини р. Ворскла з різноманітними ландшафтами: при водороздільно-рівнинними, долинно-балковими, яружно-балковими, схиловими, надзаплавними терас ними, заплавними.
Для р. Ворскла в межах РЛП поряд з низькою рівнинною заболоченою заплавою з висотами над рівнем моря від 0,5 до 1.% м і багато чисельними старичними озерами і болотами характерна і висока заплава (2,5-4,5 м над рівнем води), яка включає рівні  центральні ділянки і притерасні болотні зниження. Долина річки асиметрична: правий (корінний) берег високий і має вигляд придолинних крутосхилів, які включають густу систему глибоких ярів і вузьких долин з дуже крутими схилами. Висота придолинних крутосхилів різна, але частіше 50-60 м. над рівнем води, а місцями (в районі с. Кишеньки) сягає 80 м. Перша заплавна тераса рівнинна, друга – борова – теж більш-менш рівнинна, але її піски досить горбасті і утворюють на островах Дніпродзержинського водосховища кучугури.
Ботанічну цінність визначає флористична та ценотична різноманітність та унікальність. У рослинному покриву виділено п’ять основних комплексів:
I  – рослинність крутосхилів правого корінного берега р. Ворскла;
II – рослинність байрачних дібров;
III – рослинність заплави р. Ворскла;
IV – рослинність Ворсклянської затоки (на Дніпродзержинському водосховищі);
V – рослинність островів на Дніпродзержинському водосховищі.
Зональні типи рослинності: лучні та справжні степи і широколистяні ліси (байрачні діброви).
Інтразональні типи рослинності: лучні (остепнені, справжні, засолені, заболочені), лісові (заплавні діброви, тополеві та вербові), болота (вільхові, високо травні, осокові, сфагнові блюдця), піщано степові, прибережно-водні та водні.
Штучні фітосистеми представлені різновіковими сосновими та меліоративними (на схилах) насадженнями.
Флора парку нараховує 901 вид  вищих судинних і спорових рослин, 93 – мохоподібних; лишайників – 75.
У складі флори відмічено 68 рідкісних видів, які:
- включені до Європейського Червоного списку тварин і рослин (жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, козельці українські, глід український, астрагал шерстисто квітковий);
- занесені до Червоної книги України (20 видів);
- занесені до регіонального списку, тобто охороняються в Полтавській області (90 видів).
На території парку зустрічається 208 видів грибів-макроміцетів, серед яких 89 – їстівних, 9 видів шапинкових грибів є рідкісними для Лісостепу, один вид (зморшок степовий) занесений до Червоної книги України.
У складі рослинності парку виявлено 12 рослинних угруповань, що є рідкісними як на державному рівні (занесені до Зеленої книги України), так і на регіональному.
Фауністична цінність. Фауна наземних хребетних тварин нараховує 230 видів, у тому числі: 9 – земноводних, 9 – плазунів, 170 – птахів, 42 – ссавців. Видове різноманіття цієї місцевості обумовлена значною мозаїчністю біотопів. Серед цих тварин 16 занесено до Червоної книги України (мідянка, гадюка степова, чапля жовта, журавель сірий,  лелека чорний, скопа, орлан-білохвіст, підорлик великий, кулик-сорока, сорокопуд сірий, тушканчик великий, горностай, тхір степовий, борсук, видра), 52 є рідкісними.
За попередніми даними іхтіофауна пониззя р. Ворскла та Дніпродзержинського водосховища представлена 44 видами риб, у тому числі близько 30 – промисловими та майже 20, які потребують охорони. Серед них до Червоної книги України занесені білуга чорноморська, стерлядь, вирезуб, марена дніпровська, мінога українська.
Гідрологічна цінність обумовлена наявністю водних, водно-болотних, болотно-озерних та інших гідро екосистем, які виконують водоохоронну і водорегулюючу функції. Водно-болотні угіддя парку заслуговують статусу міжнародного значення.
Народно-господарська цінність полягає в ресурсно-ботанічних (збереженні генофонду лікарських, ягідних рослин), ресурсно-кормових (лучні сінокоси, пасовища), лісівничих аспектах.
Рекреаційну цінність парку визначають, насамперед, його ландшафтні комплекси. Переважання на цій території відносно незмінених та природно відновлених ландшафтів із багатим рослинним і тваринним світом, наявність цінність природних об’єктів, відсутність поблизу значних промислових центрів забруднення природних комплексів, ландшафтний та історико-культурний імідж створюють сприятливі умови для організації пізнавального і екологічного туризму, короткотривалого і довготривалого (стаціонарного) активного відпочинку та оздоровлення, екологічної освіти та виховання.
Висока ландшафтна репрезентативність парку, особливо в гирловій частині Ворскли, та високі показники біорізноманітності  визначають розробку і впровадження різних форм екскурсійної діяльності.
Історико-культурна цінність. Багатою і самобутньою є історико-культурна спадщина місцевості. Насамперед, це історико-археологічні пам’ятки та кургани – скіфські, неолітичні (IV тисячоліття до н.е.), слов’янські (Iтисячоліття до н.е.) та поселення Київської Русі (XI-XII ст.), а також один із часто згадуваних  у вітчизняній історії  об’єктів на Дніпрі – Переволочанський перевіз, що діяв переважно у другів половині XVII-XVIII ст. Місцевість знана з часів нашестя монголо-татар у зв’язку з історичними подіями періоду козацтва, російсько-шведської, громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Природні комплекси та інфраструктура території зазнали значної трансформації через побудову в 1964 році Дніпродзержинського водосховища. Більшість поселень та історико-археологічних пам’яток  зникли під його водами.
Сучасні та перспективні напрями діяльності:
-    збереження й охорона біорізноманітності: видової, популяційної, ценотичної, ландшафтної;
-    моніторингові наукові дослідження за природними й антропогенними об’єктами, процесами і явищами;
-    розбудова дендропарку;
-     забезпечення  урегульованої рекреації: відпочинку, оздоровлення й пізнання;
-    раціональне природокористування;
-    еколого-просвітницька діяльність: організація та проведення оглядових та тематичних екологічних екскурсій; навчальних екологічних практик учнівської та студентської молоді, проведення турів вихідного дня та ін; проведення наукових конференцій та семінарів; створенню музею природи; розвиток екологічного туризму; створення еколого-просвітницького центру.
Адміністративно-науковий центр парку
Адміністрація парку знаходиться  в адміністративно-науковому центрі парку, що створений на базі колишнього біостаціонару Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, відомого  як «Лучки».
Адміністративно-науковий центр носить ім’я Андрія Потаповича Каришина – відомого вченого-хіміка, засновника біостаціонару природничого факультету Полтавського педуніверситету.
Щосезону в його околицях здійснюється понад 100 екскурсій для відвідувачів парку, проводяться навчальні екологічні практики та наукові експедиції. Навчально-пізнавальні екскурсії здійснюються за різними маршрутами суходолом та акваторією («Серед степового різнотрав’я», «Рослинний і тваринний світ дібров», «Водойми пониззя р. Ворскли», «Острови зелених робінзонів», «Ботанічні раритети Лучківського заказника», «У світі птахів», «У третьому царстві» (про гриби) та ін.), які передбачають ознайомлення із особливостями природних об’єктів, явищ, процесів, із екологічними проблемами регіону.
За останні тридцять років в його околицях науковцями різних закладів України проводяться дослідження з проблем флористики, геоботаніки, систематики рослин і тварин, загальної зоології, орнітології, созології, ландшафтознавства, методики викладання природничих дисциплін та ін.
Про біорізноманітність парку можна прочитати  у науково-популярних виданнях і монографіях («Заповідна краса Полтавщини» (1996), «Збережи, де стоїш, де живеш. По сторінках Червоної книги Полтавщини», «В гаю заграли проліски. Розповіді про весняні рослини» (2001), «Еталони природи Полтавщини» (2003), «Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини» (2005), «Регіональна екомережа Полтавщини» (2010), численних наукових і методичних збірниках матеріалів конференції, фахових виданнях, буклетах і брошурах.
Для підвищення соціальної функції та рекреаційної привабливості на території адміністративно-наукового центру розбудовуються Музей природи і дендропарк, розробляються екологічні маршрути, два з яких (пішохідний «Полтавські краєвиди» та водний байдарковий) запрошують у захопливі мандрівки.
Адміністративно-науковий центр РЛП «Нижньоворсклянський» – відомий у Полтавській області та поза її межами.

 

Погодження Положення про РЛП "Нижньоворсклянський"

Рішення двадцять восьмої сесії районної ради п"ятого скликання від 03.08.2010 року "Про встановлення особливого режиму використання господарської зони иа зони регулювання реакреації РЛП "Нижньоворсклянський"

Додаток № 4 до Положення про РЛП "Нижньоворсклянський

 

Перелік платних послуг та ціни на них, що надаються адміністрацією РЛП "Нижньоворсклянський"
 

Фото краєвидів регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський"
 
 

 

 
 


 
 
» Форма входу

» Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

» Друзі сайту

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Державна фіскальна служба України

Полтавська обласна рада

Полтавська облдержадміністрація

Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні

Українська асоціація районних та обласних рад

Кобеляцька райдержадміністрація

Кобеляцька районна Асоціація фермерів та землевласників України

Відділ освіти райдержадміністрації

Управління соціального захисту населення

Центральна районна лікарня

Кобеляцька міська рада

Кабінет електронних сервісів

ПАМ"ЯТАЄМО ЗАГИБЛИХ
ГЕРОЇВ-ЗЕМЛЯКІВ


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Copyright MyCorp © 2017