Щорічна відпустка для сумісників

Законодавство не обмежує громадян у кількості місць роботи. Праця у вільний від основної роботи час на умовах трудового договору на іншому або тому ж самому підприємстві вважається сумісництвом. Працівники, які працюють за сумісництвом, мають таке ж право на щорічну оплачувану відпустку, що й працівники за основним місцем роботи.

Порядок надання відпустки особам, які працюють за сумісництвом регламентується Кодексом законів про працю та законом України «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996 р.

Законодавством передбачено надання щорічної основної відпустки сумісникам тривалістю не менше ніж 24 календарних дні незалежно від зайнятості працівника.

Згідно п.6 ст. 10 Закону «Про відпустки» у перший рік роботи на підприємстві сумісники мають право на отримання відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

У разі, якщо термін відпустки за основним місцем роботи більше ніж за сумісництвом, працівник має право на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи оформити відпуску без збереження заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом (п.14 ст.25 ЗУ № 504/96-ВР). Ця норма не поширюється на випадки, коли термін відпуски за сумісництвом більший ніж за основним місцем роботи. Відпустка без збереження заробітної плати за основним місцем роботи на різницю днів тривалості відпусток може надаватися лише на розсуд керівника з врахуванням інтересів підприємства.

Слід зазначити, що отримання відпустки за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи є правом працівника, а не обов’язком. Але при цьому потрібно враховувати, що згідно п.6 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. N 43 відпустка працівникам державних підприємств на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Працівники, що працюють за сумісництвом, мають право на отримання щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці в залежності від часу зайнятості працівника в цих умовах. Додаткова відпустка працівнику надається у разі, якщо він працює зі шкідливими та важкими умовами не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день сумісникам не надається, оскільки діючим законодавством сумісникам встановлюється нормований робочий час.

Оплата додаткових відпусток в зв’язку з навчанням сумісникам не передбачена, але на весь період такої відпустки за основним місцем роботи, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати за сумісництвом (Лист Міністерства праці та соціальної політики від 05.06.2008 р. N 5305/0/14-08/06).

Працівники, які працюють за сумісництвом, мають право на соціальні відпустки, передбачені статтями 17-19 Закону України «Про відпустки»:

  • відпустка по вагітності та пологах;
  • відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Всі види соціальних відпусток надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про відпустки» працівники, які працюють за сумісництвом, при звільненні мають право на компенсацію невикористаних днів щорічної основної , додаткової відпустки та соціальної відпустки працівникам, що мають дітей.

В разі, якщо сумісник вирішив звільнитися до закінчення робочого періоду, за який ним була одержана відпустка повної тривалості, за дні відпустки, яки були отримані в рахунок не відпрацьованої частини робочого року проводиться утримання із заробітної плати.

Законодавством не встановлено жодних особливостей розрахунку відпускних сумісникам. Алгоритм розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати часу перебування у відпустці сумісника не відрізняється від розрахунку для штатних працівників.

Розрахунок проводиться виходячи з фактично нарахованої заробітної плати за розрахунковий період відповідно до вимог «Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 р.

 

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Полтавській області
Білогуб А.Ф.