Журналісти мають право

У сучасному світі журналісти є тією силою, яка формує громадську думку і впливає на неї. Завдяки оперативній роботі журналістів люди дізнаються про те, що відбувається в близьких і далеких куточках світу. Вони постійно перебувають у центрі подій, прагнучи знайти цікаві для людей теми. Взагалі, журналістика – не просто професія, це покликання, особливий світогляд.
Кожен журналіст має право:
1) отримувати, використовувати, поширювати (публікувати) та зберігати інформацію;
2) відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації і бути прийнятим їхніми посадовими особами;
3) відкрито здійснювати записи, в тому числі з застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;
4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів;
5) по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;
6) звертатися до спеціалістів при перевірці отриманих інформаційних матеріалів.
Журналіст зобов’язаний:
1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;
2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;
3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їхнього авторства або збереження таємниці авторства;
4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконане без порушення Закону.
Журналіст несе відповідальність у межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.
Документами, що підтверджують статус журналіста, можуть бути:
– редакційне посвідчення;
– посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;
– посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;
– прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.
У документі, що посвідчує статус журналіста, обов’язково мають бути наступні дані: прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; найменування організації, яка видала документ; підпис посадової особи організації, що видала документ; печатка організації; зазначення терміну дії.
Задля безпеки журналіста не буде зайвим розмістити на звороті документа витяг із Закону України «Про інформацію», а саме статтю 25, яка встановлює гарантії для ЗМІ та журналістів, а також статтю 34 Конституції України. Витяги з законів можна виготовити у вигляді невеликого ламінованого аркуша, на звороті якого також зазначити відповідальність за порушення законної професійної діяльності журналіста, зокрема, статтю 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Важливим є право зберігати журналістську гідність та бути незалежним від ЗМІ, в якому працює журналіст: має право відмовити в публікації матеріалу свого авторства, якщо редакційні правки суперечать особистим переконанням.
Варто не забувати і про захист прав журналістів при, наприклад, неправомірному звільненні чи неможливості працювати у ЗМІ, де змінився власник, а з ним – і редакційна політика. Найкраще захистить добровільне об’єднання з колегами в трудовий колектив. Тоді керівництво буде змушене вирішувати усі трудові питання не окремо з кожним працівником, а шляхом переговорів із представниками усього колективу.
Журналіст також має право не розкривати джерела своєї інформації чи інформацію, що може призвести до подібного розкриття. Зобов’язати зробити це може лише суд. Зауважте, цензура в Україні заборонена (стаття 15 Конституції України). Свобода засобів масової інформації, зокрема, журналістів, які працюють у них, є істотним компонентом свободи вираження поглядів та свободи інформації. Міжнародні установи, які тлумачать та застосовують договори про права людини, наголосили на взаємозв’язку між свободою засобів масової інформації та свободою вираження поглядів.У зв’язку з цим чиним законодавством встановлено правову відповідальність за посягання на життя і здоров’я журналіста, інші дії проти нього.
Підстави відповідальності за порушення законодавства про прессу передбачені статтею 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Також статтею 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється.
Важливими є положення Закону України «Про інформацію», згідно з якими ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, та положення Кримінального кодексу України, якими передбачено відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів: стаття 171 «1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, – карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років».
За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги за адресою: м. Кобеляки, вул. Батиря, буд. 6 або зателефонувати (05343) 3-43-74