Інформує Кременчуцьке управління Головного управління ДФС у Полтавській області

УВАГА: ТЕЛЕФОНУЮТЬ ШАХРАЇ
Кременчуцьке управління Головного управління ДФС у Полтавській області попереджає, що знову зафіксовано випадки телефонних дзвінків підприємцям міста від невідомих осіб, які представляються керівником Кременчуцького управління – Якименком А.С. та пропонують перерахувати кошти на розрахунковий рахунок в АТ «Ощадбанк» – 5167802007735811.
Кременчуцьке управління застерігає платників не реагувати на подібні вимоги, закликає бути пильними та у разі, якщо вам стала відома будь-яка інформація про шахраїв, негайно повідомляти телефоном сектор з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДФС у Полтавській області: (0532)50-35-09 та поліцію за телефоном 102.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ДЕКЛАРУВАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ДОХОДІВ ПІД ЧАС «ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ»
Днями в Кременчуцькому управлінні проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян».
Заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб – Ірина Година відповідала на запитання громадян.
Під час “гарячої ліні” дозвонювачі мали можливість отримати відповіді на найбільш актуальні питання, пов’язані з термінами та способами подання декларації, переліком витрат, які включаються до податкової знижки, тощо.
Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку “гаряча лінія”:
Питання 1. Який порядок подання декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Податкову декларацію про майновий стан і доходи платники можуть подати за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог щодо електронного документообігу.
Якщо податкова декларація надсилається поштою, таке відправлення необхідно здійснити не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).
Для подачі податкової декларації визначені такі граничні строки:
– для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – не пізніше 02 травня 2019 року;
– для громадян, які мають право на податкову знижку – до 31 грудня 2019 включно.
Питання 2. Як подати декларацію про майновий стан і доходи дистанційно?
Відповідь. Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
При цьому, подати декларацію можна дистанційно, не відвідуючи податкову, через «Електронний кабінет платника податків».
Для цього необхідно:
– отримати у будь-якому Акредитованому центрі електронний цифровий підпис та
– авторизуватись в електронному кабінеті.
Покрокова відео-інструкція з автозаповнення декларації про майновий стан і доходи громадян розміщена на сторінці ДФС України.
3. Чи потрібно подавати декларацію, якщо дохід одержано у вигляді процентів по депозиту?
Відповідь. Згідно із ст.179 Податкового кодексу України, якщо фізична особа впродовж звітного податкового року отримувала лише доходи у вигляді процентів на вкладний (депозитний) рахунок, які нараховувалися податковими агентами, незалежно від їх кількості, то у такої особи не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації, оскільки вказані доходи оподатковуються податковими агентами під час їх нарахування.
Питання 4. Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи ?
Відповідь. Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Питання 5. Який перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки?
Відповідь. Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки:
– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
– частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 Кодексу;
– сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 Кодексу;
– сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
– оплата допоміжних репродуктивних технологій;
– оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
– сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
– сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до 31 грудня 2019 року.
Питання 6. Які документи необхідно надати, щоб скористатися податковою знижкою? В який термін потрібно надати таку декларацію?
Відповідь. Право на користування податковою знижкою, зокрема, надається за послуги, сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для здобуття середньо-професійної або вищої освіти.
Як і раніше, право на отримання податкової знижки має платник податку або член сім’ї першого ступеня спорідненості.
Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом, додаткову угоду за наявності; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
Слід зазначити, що громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надати декларацію до кінця року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2019 року.
Питання 7. Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату податків за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянином самостійно до 1 серпня 2019 року. За несплату суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (ця норма передбачена з п. 126.1 ст. 126 ПКУ).
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Питання 8. Чи може податкова нарахувати податкові зобов’язання, якщо особа не подано річну декларацію про майновий стан та доходи?
Відповідь. У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку. При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25% або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання).
Питання 9.Чи можливо відтермінувати подання декларації
у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 ПКУ)?
Відповідь. Підпунктом 170.11.2 ПКУ передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ПКУ).
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку (пп. 170.11.3 ПКУ):
•податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
•поштові податки;
•податки на реалізацію (продаж);
• інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ПКУ).
Водночас абзацом другим пп. 170.11.2 ПКУ передбачено, що у разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.
Отже, у разі відсутності від державного органу країни, де отримується іноземний дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, платник податків може подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.
Питання 10: Малолітня дитина отримала дохід від успадкування майна, з якого потрібно сплатити податок. Як необхідно подати декларацію — від імені малолітньої дитини чи від законного представника?
Відповідь: Згідно з п. 179.4 ПКУ платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від виду та суми отриманих доходів, зокрема, які є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року.
Водночас обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладається на таких осіб: батьків, опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих малолітньою/не¬повнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною (п. 179.6 ПКУ).
Отже, обов’язок щодо подання декларації від імені малолітньої особи (в декларації зазначається як платник податків) покладається на батьків такої малолітньої особи, опікуна або піклувальника (в декларації зазначається як уповноважена особа).
Кременчуцьке управління зазначає, що проінформованість громадян з питань декларування своїх доходів створює сприятливі умови для своєчасного та комфортного подання декларації.

ПРИПИНИЛИ ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ЯК ФІЗИЧНА ОСОБА –ПІДПРИЄМЕЦЬ ПОДАЙТЕ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ!
Кременчуцьке управління інформує, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/372370.html нагадала, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

ОТРИМАННЯ СПАДЩИНИ: ОБОВ’ЯЗОК ТА ПРАВО НАДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ
Кременчуцьке управління нагадує, що громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан та доходи розподіляються на дві категорії:
– особи, які зобов’язані подати річну декларацію;
-особи, які мають право подати декларацію.
Порядок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття нею у спадщину, коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується статтею 174 Податкового кодексу України.
Якщо Ви отримали спадщину від члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості успадкованого.
Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об’єкта спадщини підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення.
Крім податку на доходи фізичних осіб платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5% від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.
Відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році, слід подати до 2 травня 2019 року включно.

ДОХОДИ ВІД ПРОДАЖУ ДВОХ І БІЛЬШЕ ОБ’ЄКТІВ РУХОМОГО МАЙНА НЕОБХІДНО ЗАДЕКЛАРУВАТИ
Кременчуцьке управління інформує, дохід, отриманий платником від продажу протягом року двох чи більше об’єктів рухомого майна, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. Зазначена норма передбачена п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України.
Разом із тим, якщо упродовж року фізична особа продавала інші транспортні засоби, зокрема вантажний автомобіль або транспортний засіб спеціалізованого призначення, то дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню податком за ставкою 5 відс., незалежно від кількості таких операцій з продажу впродовж року. Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
У випадку, коли дохід від операцій з продажу об’єктів рухомого майна, отримується фізичною особою – нерезидентом – такий дохід оподатковується за ставкою 18 відсотки.
При продажу протягом звітного (податкового) року такого об’єкту рухомого майна як легковий автомобіль, мотоцикл, мопед іншим фізичним особам, дохід, отриманий продавцем від такої операції, оподаткуванню не підлягає.
Нагадаємо, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу майна чи даруванні, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок, відповідно до розділу IV Кодексу. В інших випадках, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Кременчуцьке управління Головного управління
ДФС у Полтавській області