Дорогі земляки!

Голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять його очевидців. Голодомор – це розбій, який був свідомо спрямований на винищення українців. Людям, які вижили, ці роки запам’ятались на все життя.

В той час як від голоду вмирали мільйони українців, тодішня влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Вмирали цілими сім’ями, родинами, вулицями, селами.

Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

Щороку в четверту суботу листопада ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю мільйонів українців, які стали жертвами голодних лихоліть першої половини ХХ століття.

Хай хвилина вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні стане актом поминальним, актом покаяння і перестороги для громадян нашої держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі і чистої совісті. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Володимир Кішінський, голова районної ради