Соціальні гарантії праці неповнолітніх

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Неповнолітні мають рівне з іншими громадянами право на працю. Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами та гарантіями, встановленими законодавством України.

Відповідно до ст. 188 КЗпП  не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Згідно з ст. 24 КЗпП додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору з неповнолітнім.

Для працівників віком від 16 до 18 років встановлюється скорочена тривалість робочого часу  – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної  тривалості  робочого часу для  осіб  відповідного  віку.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти  років  при скороченій  тривалості  щоденної  роботи  виплачується  в такому ж розмірі,  як  працівникам   відповідних   категорій   при   повній тривалості щоденної роботи.

Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на важких  роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці; підземних роботах; роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх  граничні норми; нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.

Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими у нього неповнолітніми попереднього та періодичних медичних оглядів.

Особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час.

Щорічна основна відпустка неповнолітнім може надаватись також у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на даному підприємстві, в організації, установі.

Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

 Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.

 Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:

– у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

– у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

– за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства.

 

 

Головний державний інспектор  

Управління Держпраці у Полтавській області

 Білогуб А.Ф.