Легальна праця – це спокій для роботодавців та вклад у майбутнє для працівників

Деякі роботодавці ігноруючи трудове законодавство змушують працівників працювати без оформлення трудових відносин, видаючи їм зарплату готівкою, тобто тіньовою зарплатою, з якої не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду.
Працівник, який погоджується на таке працевлаштування, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.
Згода отримувати зарплату «у конвертах» позбавляє соціального захисту. Адже пенсію у майбутньому нараховується тільки з офіційної заробітної плати.
Законодавчими актами України значно посилено відповідальність за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.
Так, статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу, який накладається Державною інспекцією з питань праці без рішення суду у таких розмірах:
• у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1 січня 2018 р. – 111690 грн.);
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 січня 2018 р. – 11169 грн.);
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018р. – 37230 грн.) ;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – четвертим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати (3723 грн.).
Зазначені штрафи можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Крім того передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за зазначені порушення трудового законодавства.
Відповідно до статті 41 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 172 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців».
Громадяни мають можливість захисту своїх трудових прав безпосередньо у суді, та п.6 Ст. 232 КЗпП України «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах» передбачає, що суди розглядають трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Для виявлення та попередження порушень трудового законодавства в області та кожній територіальній одиниці працюють робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять представники правоохоронних та контролюючих органів.
Легалізація заробітної плати дозволить: зняти соціальну напругу та отримати громадянам реальну соціальну підтримку.
Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення належного рівня свого майбутнього громадяни повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору. У разі відмови роботодавця, кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав , а також до суду.

Головний державний інспектор
Управління Держпраці у Полтавській області
Білогуб А.Ф.