Інформує ОДПІ

ВІД ПЛАТНИКІВ КОБЕЛЯЧЧИНИ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НАДІЙШЛО 6,6 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ
За п’ять місяців 2018 року платники податків Кобеляччини забезпечили до державного бюджету 6млн. 636 тисяч грн.
Серед основних джерел наповнення державної казни перше місце посідає податок на додану вартість, надходження якого складають 2млн. 252 тис.
Також до державного бюджету надійшло 3,1 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, 148 тис. гривень податку на прибуток, 882 тис. гривень військового збору, 156 тис. рентних платежів та 18,1 тис. екологічного податку.

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ КОБЕЛЯЧЧИНИ ПІДТРИМАЛИ АРМІЮ
НА 882ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ
Так, за січень-травень 2018року надходження військового збору склали 882тис.грн. Порівняно з минулим роком сплата зросла на 9,4%.
Нагадаємо, військовий збір в Україні справляється з 3 серпня 2014 року . Упродовж 2018 року справляння військового збору – подовжено. Його ставка складає 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Платниками патріотичного збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і іноземні доходи, нерезиденти з доходами, отриманими в Україні, а також податкові агенти.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ
ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ
Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).
Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).
У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.
Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГРОМАДЯН ЗА НЕСВОЄЧАСНУ СПЛАТУ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Кременчуцька ОДПІ нагадує, що фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ!

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

СКІЛЬКИ ДОВЕДЕТЬСЯ ЗАПЛАТИТИ ЗА «ЗАЙВІ» КВАДРАТНІ МЕТРИ
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у порядку, визначеному пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу та відповідної ставки, встановленої за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує у 2017 р. – 1,5 %. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.
При цьому фізична особа – власник об’єкта нерухомості загальна площа якого перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачує 25000 грн на рік за кожний такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

ЗАЯВУ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОМИЛКОВО СПЛАЧЕНИХ ГРОШОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ МОЖНА НАДІСЛАТИ ЧЕРЕЗ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
У заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів:
-на поточний рахунок платника податків в установі банку;
-на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
-повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету/меню «Листування з ДФС».
Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога відкритої частини Електронного кабінету».

НОВАЦІЇ У ВЕДЕННІ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Кременчуцька ОДПІ повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).
Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (зі змінами).
Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.
Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання, встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.
Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання.
Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.
Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням: https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

ДЛЯ ПЕРЕХОДУ НА СПРОЩЕНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ НЕОБХІДНО ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО 15 ЧЕРВНЯ
Кременчуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Тобто, граничним терміном подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з IІI кварталу 2018 року є 15 червня 2018 року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 Кодексу).

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ: ЯКУ СУМУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВКЛЮЧАЮТЬ ДО СКЛАДУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМЦЯ
Кременчуцька ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 177.4.2 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової зарплати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).
Згідно з пп. 164.2.1 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПКУ).
Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме – без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи.
При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону про ЄСВ єдиний внесок з найманих працівників не утримується.
Таким чином, до складу витрат фізособи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

ЯКЩО ВИЯВЛЕНО ФАКТ НЕРОЗДРУКУВАННЯ ЧЕКА ВПЕРШЕ
Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
-у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
вчинене вперше — 1 грн;
-за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих товарів (послуг) із встановленими вище порушеннями.
Також за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та до посадових осіб — від п’яти до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
«ЄДИНЕ ВІКНО ПОДАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ»: ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ
На офіційному порталі ДФС України станом на 25.05.2018 р. оприлюднено перелік змін та доповнень (версія 1.26.7.0) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Нові версії документів:
З метою практичної реалізації постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» в частині подання відомостей по декількох документах одночасно, додано:
J/F1312603 — Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
На виконання наказу Мінфіну України від 10.03.2015 р. № 309 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України», додано:
J/F1314001 — запит на отримання публічної інформації.
З метою практичної реалізації законів України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та від 02.03.2015 р. № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» додано:
F/J1303101 — Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі;
F/J1303201 — Заява щодо додатку до ліцензії на право оптової торгівлі;
F/J1303301 — Заява щодо ліцензії на виробництво;
F/J1403101 — Витяг з ліцензійного реєстру на оптову торгівлю;
F/J1403201 — Витяг з ліцензійного реєстру про наявність додатка до ліцензії на право оптової торгівлі;
F/J1403301 — Витяг з ліцензійного реєстру на виробництво;
F/J1403501 — Рішення про недоліки, при опрацюванні заяв щодо ліцензій;
F/J1403601 — Копія розпорядження щодо ліцензій.
Відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії документів:
S1402004 — № 1-от. Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за літо;
S2202305 — № 2-3 нк. Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року;
S2700411 — № 4-сг. Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур;
S2702911 — № 29-сг. Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду.
Внесення змін до існуючих документів:
F/J1312002 — Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Форма № 20-ОПП (внесені зміни стосовно необов’язковості заповнення колонки 12).
F/J1313201 — Скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (обмежена кількість символів в текстових полях до 2000).
F/J1412303 — Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
F/J1413301 — Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
Довідники вводу:
Проведено коригування значень ставок екологічного податку відповідно до змін Податкового кодексу України на 2018 р.:
spr_rent_TC_255_5_norm_rent_use_water.xml — Ставки рентної плати за спеціальне використання води;
spr_rent_TC_253_5_norm_rent_use_subsoil_not_minerals.xml — Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання;
spr_rent_app14_rates_use_mineral_res.xml — Кодифікація водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розділом ІХ Податкового кодексу України до Податкової декларації з рентної плати та Податковий кодекс 252.20.

ЗНЯТТЯ З ОБЛІКУ ФОП ЯК ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ ТА ПЛАТНИКА ЄСВ
Зняття з обліку у контролюючих органах ФОП здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Зняття з обліку фізичної особи як платника ЄСВ здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.
Дані про зняття з обліку ФОП як платника податків та як платника ЄСВ передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління
ДФС у Полтавській області, 07.06.2018