Інформує Кобеляцьке відділення Кременчуцької ОДПІ

ГОТУЄМСЯ ДО ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ «ДЕКЛАРАЦІЙНОЇ КАМПАНІЇ»
Днями в Кременчуцькій ОДПІ відбулася оперативна нарада з питання «Деклараційна кампанія 2018».
Під час наради були підведені підсумки трьох місяців деклараційної кампанії.
В.о. начальника Кременчуцької ОДПІ Андрій Якименко зазначив, що з початку поточного року мешканцями території обслуговування Кременчуцької ОДПІ (Кременчук, Горішні Плавні, Глобинщина, Кобеляччина, Козельщина) подано 4 298 декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2017 році. З них 9 осіб задекларували доходи в розмірі понад 1 млн. грн.
Із загальної кількості поданих декларацій: 476 – на право скористатися податковою знижкою. При цьому, керівник податкової зауважив, що з метою реалізації права на податкову знижку, громадяни мають ще досить багато часу, оскільки подати таку декларацію можна до 31 грудня поточного року.
Андрій Якименко наголосив, що на сьогодні необхідно більше уваги приділити тим категоріям громадянам, які зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
В ході наради були обговорені подальші напрямки інформаційно-роз’яснювальної роботи.
А з метою створення спритних умов для платників податків в останній місяць деклараційної кампанії прийнято рішення на період до 1 травня ц.р. створити в Центрі обслуговування платників Кременчуцької ОДПІ додаткові робочі місце для надання усних консультацій громадянам щодо заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи – секція №6 (робоче місце №6, №7).

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ КОБЕЛЯЧЧИНИ СПРЯМУВАЛИ ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ МАЙЖЕ 8МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ
7 мільйонів 850 тисяч гривень податків і зборів надійшло до держбюджету від платників податків Кобеляччини з початку року. «Якщо проаналізувати стан сплати в розрізі всіх податків, що надходять до держбюджету, то варто відзначити, що ПДВ залишається основним бюджетоутворюючим податковим платежем. Надходження ПДВ за підсумками трьох місяців склали 4,6мільйони гривень – зазначає виконуючий обов’язки заступника начальника Кременчуцької ОДПІ – начальника Кобеляцького відділення Олександр Литвин. Також основними джерелами поповнення державної казни є: податок на доходи фізичних осіб – 2,5 млн.грн., військовий збір – 721 тис. грн. та рентна плата-24 тис.грн. Темп зростання платежів в поточному році зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками.

З 3 КВІТНЯ ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНІ ПОСЛУГИ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ МОЖНА В ЦЕНТРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ОДПІ
Кременчуцька ОДПІ доводить до відома, що з 03 квітня 2018 року Кременчуцьке відділення Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС змінило місцезнаходження.
Отримати безкоштовні послуги електронного цифрового підпису відтепер можна за адреса: м. Кременчук, вул. Троїцька, 76 Центр обслуговування платників, секція 2, телефон: 74-20-26
Реєстрація користувачів проводиться :
понеділок – четвер – з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00хв.
п’ятниця – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45хв.
обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45хв.

ФОП ВНЕСЛА ВЛАСНІ КОШТИ НА РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК: ЧИ ВКЛЮЧАТИ ДО СКЛАДУ ДОХОДУ
Об’єктом оподаткування ФОП, яка перебуває на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
-виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (у тому числі відсотки банку);
-виручка в натуральній (негрошовій формі);
-суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Тобто власні кошти, які ФОП зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

НЮАНСИ ПОДАННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ
Кременчуцька ОДПІ нагадує, що подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.
Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

ОРЕНДА НЕРУХОМОСТІ: ХТО ПОДАЄ ПОВІДОМЛЕННЯ ЗА ФОРМОЮ № 20-ОПП
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588.
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за формою № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна — орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 — 8.5 розділу VIII зазначеного Порядку.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, прийнятий суб’єктом господарювання — орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан — «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) — «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за формою № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Отже, суб’єкт господарювання — власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за формою № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3 — 8.5 розділу VIII Порядку.
У разі надання в оренду однотипних об’єктів оподаткування за одним місцезнаходженням, при заповненні повідомлення за формою № 20-ОПП слід дотримуватись принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати інформацію про них як про один об’єкт (наприклад: кімнати або квадратні метри в одній квартирі (офісі) — як квартира (офіс), офіси в сервісному центрі — як «сервіс-центр»). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за формою № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОП: КОЛИ ПОДАЄТЬСЯ ДЕКЛАРАЦІЯ
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням цієї особи останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу). Нормами Кодексу не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку — ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

ВИПЛАТА ДИВІДЕНДІВ ЗА 2016 ТА 2017 РОКИ: ЧИ ПОТРІБНО «ЄДИННИКУ» СПЛАЧУВАТИ АВАНСОВИЙ ВНЕСОК
Починаючи з 01.01.2018 р. платниками єдиного податку не здійснюються нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.
Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 р. за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016 та 2017 рр. платники єдиного податку у 2018 р. не нараховують і не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.
Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам було прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 р., але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 р. не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 р. платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок з податку на прибуток не сплачує.

РЕАЛІЗУЄТЕ РІЗНІ ВИДИ АЛКОГОЛЮ — ЗАПОВНЮЙТЕ АКЦИЗНУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВИЛЬНО
Алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 14.
Пунктом 7 розділу V цього Порядку передбачено, що розділ I додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку (далі — додаток 6) заповнюється при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну.
У графі 2 розділу I «Вид підакцизних товарів» додатка 6 зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в додатку 6 таким чином:
рядок 1 — лікеро-горілчана продукція. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої — алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 % об. та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481)), зокрема «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;
рядок 2 — виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше. Виноробна продукція — вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (пп. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 % об., а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 зазначають інші спиртові дистиляти — віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 % об. і більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;
рядок 3 — пиво. Пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 % об., отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне — «BEERMIX».При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (% об.).
Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків додатка 6 здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі.
Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації акцизного податку заповнюється на підставі додатка 6.

ТОРГІВЛЯ ПИВОМ – ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ РРО
Згідно із статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Нагадаємо, що з 01.07.2015 пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.
Суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т. ч. виключно пивом) необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом при наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.
Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Таким чином, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Зауважуємо, згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках повинні використовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

ЧИ ПОДАВАТИ ДЕКЛАРАЦІЮ, ЯКЩО НА ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОСТІ ВСТАНОВЛЕНО НУЛЬОВУ СТАВКУ ОПОДАТКУВАННЯ
Cтавки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.
Згідно з пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Стосовно новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Мінфіну України від 10.04.2015 р. № 408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за якими за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

ЯК ОТРИМАТИ ПОДАТКОВУ КОНСУЛЬТАЦІЮ У 2018РОЦІ?
Враховуючи, що у 2017 році, а саме 1 квітня, набрали чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку надання індивідуальних податкових консультацій, слід нагадати, які саме і як у 2018 році отримати таку консультацію в органі фіскальної служби.
В статтях 52 та 53 ПКУ встановлено строки та порядок надання індивідуальних податкових консультацій, встановлено вимоги як до форми запиту на отримання консультацій, так і форму надання консультації, запроваджено Єдиний реєстр консультацій.
Податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Податкові консультації згідно з п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ бувають двох видів: індивідуальні та узагальнюючі.
Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства;
Індивідуальну податкову консультацію платник податку може отримати лише на підставі звернення платника податків до контролюючого органу.
Відповідно до пп. 52.1 та 52.2 ст. 52 ПКУ, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Перелік всіх реквізитів звернення для отримання індивідуальної податкової консультації наведено в п. 52.1 ст. 52 ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація надається як в усній, так і в письмовій формі.
В усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Строк надання консультації може бути продовжений не більш, ніж на 10 календарних днів з обов’язковим повідомленням про це платника податків.
Консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити:
1. назву – податкова консультація;
2. реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій;
3. опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;
4. обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно до п. 53.1 ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Зазначені положення застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
Також відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Слід нагадати, що податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків від відповідальності (включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).
З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

ПІДПРИЄМЦІ ПОДАЮТЬ ЗАЯВУ ЩОДО ЗМІНИ ГРУПИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ОСОБИСТО АБО ПОШТОЮ З ПОВІДОМЛЕННЯМ ПРО ВРУЧЕННЯ
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); зміни податкової адреси суб’єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності; зміни видів господарської діяльності; зміни групи та ставки платника єдиного податку.
Затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 № 1675 форма заяви подається для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування.
Фізичні особи – підприємці подають заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Тобто заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відмови від спрощеної системи оподаткування, зміни групи та ставки платника єдиного податку надається особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована.
Зазначена норма передбачена п. 298.1 – п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України, п. 4 «Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.12.2011 №1675.

ЗМІНИ У ПОРЯДКУ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПДВ
З 16.03.2018 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 16.01.2018 р. № 7, яким затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого власним наказом від 14.11.2014 р. № 1130 (далі — Положення).
Змінами до пунктів 2.5, 2.6 розділу II Положення розмежовано компетенцію територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до повноважень, визначених пп. 191.1.9 п. 191.1 ст. 191, пп. 193.1.3 п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу.
Зокрема, встановлено, що контролюючі органи в областях та м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними на них повноваженнями.
Пункт 3.15 розділу III Положення доповнено новим абзацом для доопрацювання питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненої шляхом перетворення.
Виходячи з особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи визначено порядок дій контролюючого органу в разі, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням. Встановлено, що у такому випадку контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення. Таке рішення приймається згідно з пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу лише після закінчення встановленого десятиденного строку та у разі, якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата завершення перетворення) або перереєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платником ПДВ юридичної особи, припиненої в результаті перетворення) платником ПДВ.
Крім того, змінами до пунктів 5.6, 5.8, 5.10 розділу V Положення та змінами до додатка 5 до Положення розширено перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ і, відповідно, підписувати рішення про скасування цих рішень.
Зокрема, передбачено можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за формами № 6-РПДВ та № 7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень не тільки керівником, а й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу.При цьому встановлено, що примірники рішень за формами № 6-РПДВ та № 7-РПДВ зберігатимуться у контролюючих органах, які прийняли ці рішення.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ!
Однією з новацій податкової реформи є розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій, шляхом запровадження їх обов‘язкового застосування.
Для запобігання можливим порушенням з боку суб‘єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари, а також забезпечення реалізації прав споживачів у разі придбання товарів неналежної якості Урядом затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні від 16.03.2017р. № 231.
Положеннями пункту 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України від 06.07.1995р. № 265 «Про застосування РРО» передбачена обов‘язковість застосування РРО суб‘єктами господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів.
Отже, починаючи з 08.05.2017р. зазначена категорія суб‘єктів господарювання, не залежно яку систему оподаткування обрали, зобов‘язані застосовувати РРО.

НЕСПЛАТА ЄСВ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ТА ЧЛЕНІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Кременчуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

ЗА НАЯВНОСТІ ПІЛЬГИ ПО ЗЕМЕЛЬНОМУ ПОДАТКУ – ОБОВ’ЯЗКОВО ПОДАЙ ЗАЯВУ ДО 1 ТРАВНЯ!
Кременчуцька ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.
Від сплати податку звільняються:
– інваліди першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.
Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління
ДФС у Полтавській області, 05.04.2018